Ідентичність німецьких остзейських баронів або польської шляхти, так само як і української знаті, ґрунтувалася на історичних «правах і вольностях». Однак її значною мірою підсилювати радикальні культурні, мовні й релігійні відмінності між остзейцями або поляками та росіянами. Звісно, сучасники спостерігали певні відмінності між українцями та ( Read more... )

«Наприкінці XVIII століття «Малоросія» - це лише Гетьманщина, обмежене Лівобережжям політичне утворення, яким править цар на підставі Переяславської угоди ( Read more... )

«Окрім названих варіянтів слова «Русь», термін «Україна» також уживався як назва населення та земель, про що свідчать літописи XIII ст. Він стосувався переважно територій, що лежати на кордонах Київського та Галицького князівств ( Read more... )

«З метою розрізнення двох митрополитів Русі патріярх та грецькі прелати почали вживати терміни «Велика Русь» і «Мала Русь». Чому вибрано було саме ці назви, залишається загадкою. Вони могли просто означати, що митрополит Галицький мав менше єпархій, ніж Суздальський. Другим поясненням міг би бути давній грецький звичай називати свою землю «Малою», ( Read more... )

«В цілому, світська еліта прийняла теорію київського духівництва, за якою Велика Росія та Мала Росія були об’еднані як землі, підвладні єдиному «загальноросійському» царю» (Зенон Когут. Коріння ідентичности. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. Київ, 2004. С.25)

Після зруйнування Києва монголами (1240) Галицько-Волинське та Суздальське князівства стали найреальнішими претендентами на продовження традицій Русі. Першорядне значення в боротьбі за легітимність спадкоємности Русі мала резиденція митрополита «Київського і Всія Русі». 1301 року митрополію було перенесено з київських на суздальські землі - ( Read more... )

1669 року Фьодор Акімовіч Ґрібоедов (6л. 1620-1673) склав для царя Алексея Міхайловіча Романова коротку «Историю о царях и великих князьях земли русской»…Установивши верховенство царської династії, чи згадує Ґрібоєдов, якою територією або народом править ця династія? Територією, безперечно, є певна «Русь». Концепція Руської землі вперше постає у ( Read more... )

«Наприкінці XVIII століття «Малоросія» - це лише Гетьманщина, обмежене Лівобережжям політичне утворення, яким править цар на підставиі Переяславької угоди. Для тогочасних діячів «вітчизною» була лише ця «Малоросія», а не значно більша за територієею країна XVII століття» (Зенон Когут. Коріння ідентичности. Студії з ранньомодерної та модерної ( Read more... )

«Від часу Хмельниччини до кінця XVIII століття політичні погляди еліти змінювалися відповідно до політичних обставин і змін у її структурі. На ранніх етапах еліта була близька до козацтва, яке перебувало у патримоніяльпих відносинах із королем або царем, служачи йому в обмін на грошову винагороду та економічні привілеї. Козаки не вважали, що вони ( Read more... )

«У 1780-х роках, коли інституції Гетьманщини занепали, а соціяльно-економічні позиції верхівки були більш-менш забезпечені, українська еліта розглядала себе як представника вже не окремої країни, а регіону, включеного до імперської системи» (Зенон Когут. Коріння ідентичности. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. Київ, 2004. С. 65)